Біблія в житті святої Терези від Дитяти Ісус

 

о. Олег Кондратюк OCD

 

   

 

Вступ   

 

У чому суть послання святої Терези від Дитяти Ісус до нас, людей ХХІ століття? Що особливого внесла вона до скарбниці духовності наших часів? Чому саме їй, на межі другого і третього тисячоліття, було присвоєно звання Вчителя Церкви? Сконденсовану відповідь на ці запитання дає Лист генеральних настоятелів Ордену Кармелітів і Кармелітів Босих з нагоди проголошення св. Терези з Лізьє Вчителем Церкви від 19.Х.1997р. Зокрема ми читаємо: «Розглядаючи життя св. Терези з Лізьє і заглиблюючись в її завжди актуальному і вселенському навчанні, приходимо до висновку, що тим аспектом її доктрини, який зробив з неї наставника і Вчителя Церкви в євангелізаційній перспективі Третього Тисячоліття і який збирає в собі всі інші риси є: МАТЕРИНСЬКО-БАТЬКІВСЬКА ЛЮБОВ БОГА  [1]». Отож, вчення, яке з новою силою вказала світові Мала Свята, – це вічне і завжди нове послання про материнсько-батьківську любов Бога. Як вона прийшла до свого найбільшого відкриття? Відповідь надзвичайно проста: читаючи Біблію! Варто підкреслити – свої найбільші скарби Тереза знайшла саме на полі Божого Слова. При цьому вона винайшла свій оригінальний метод читання і дослідження біблійних текстів. Спробуємо це пояснити. 

 

1. Першість Біблії   

 

Слід зауважити, що наша Свята мала обмежений доступ до Святого Письма. У монастирі в Лізьє було всього два примірники Святого Письма Старого і Нового Завіту. Один з них був у бібліотеці. Цим екземпляром могла користуватись настоятелька монастиря, її заступниця і сестра, відповідальна за бібліотеку. Інший екземпляр знаходився біля входу в каплицю. Його можна було використовувати завжди, але лише в тому місці. Тому найчастіше Тереза користалась з двох зошитів, до яких були переписані біблійні цитати. Перший з них належав Селіні. Перед вступом до Кармелю вона переписувала до нього фрагменти Вульгати. Цим зошитом в монастирі жваво зацікавилась Тереза. Щодо способу, в який вона його читала, Селіна, дає цікаве свідчення: «Тереза від Дитяти Ісус послуговувалась цим зошитом з ентузіазмом і не могла з ним розлучитись, так що сестра Марія від Євхаристії почала його для неї переписувати». Цей другий зошит містив у собі, крім фрагментів з зошита Селіни, також кілька уривків поезії Йоана від Хреста, вислови з книги «Життя і діяння благословенного Генрика Сузо» та інші уривки Святого Письма, яких не було в зошиті Селіни. Також вона використовувала «Підручник християнина», в якому знаходився Новий Завіт і Псалтир. Звідти вона вийняла картки з текстом Святого Письма, попросила їх оправити і завжди носила при собі  [2]. 

Незважаючи на нестачу біблійних джерел, які Тереза мала у своєму розпорядженні, вона сторицею компенсувала це своїм прагненням і ентузіазмом. Вона ні на мить не розлучається з текстами Святого Писання, постійно їх носить з собою, читає, переписує, роздумує, порівнює, повторює, молиться Словом Бога, живе Ним. Розмірковуючи над священними текстами, Свята бачить відмінності в перекладах і дуже сумує з цього приводу. Так в ній народжується гаряче бажання пізнати оригінальні біблійні мови. Вона пише: «Якби я була священиком, то глибоко вивчала б єврейську і грецьку мови, щоб мати змогу пізнати думку Бога в тій формі, в якій Він її виразив, вживаючи людську мову [3]».   

Біблія, а в ній особливо Євангелія, стає для неї справжнім компасом. Вона її з собою всюди носить і постійно звертається до неї. Біблія займає, без сумніву, перше і пріоритетне місце серед усіх інших книг. Ось як Тереза сама про це пише: "Якщо я розгортаю якусь книжку, написану духовним автором (навіть найпрекраснішу, найбільш зворушливу), невдовзі відчуваю, як моє серце стискається, і читаю, так би мовити, не розуміючи, а якщо й розумію, мій розум зупиняється на тому й не може роздумувати... У тій немочі Святе Письмо й Наслідування приходять мені на допомогу, в них я знаходжу поживу животворну й цілком чисту. Але понад усе під час роздумів підтримує мене Євангеліє, в ньому я знаходжу все необхідне для моєї бідної душечки. Відкриваю в ньому щоразу нове світло, приховані й таємничі значення [4] 

В листі до свого духовного брата, отця Адольфа Руллана, вона пише: «Коли часом читаю духовні трактати, в котрих досконалість подається через тисячі перешкод, оточеною багатьма підробками, мій бідний розум швидко втомлюється. Тоді я закриваю вчену книгу, яка спричиняє змішання в моїй голові, а серце наповнює черствістю, і беру Святе Письмо. Відразу все стає ясним, одне лиш слово відкриває перед душею нескінченні горизонти, досконалість видається мені легкою; бачу, що досить лише визнати свою нікчемність і віддатись, як дитина в руки доброго Бога  [5]». 

 

2. "Терезковий" метод читання Біблії   

 

Не лише першість Слова Божого в духовному житті Терезки звертає на себе увагу. Варто також докладніше придивитися до "Терезкового" методу читання Біблії. Видатний теолог ХХ століття Урс фон Бальтазар не вагається підкреслити її «свободу» в інтерпретуванні і «дивовижне знайомство з текстами не тільки Нового але і Старого Завіту». Її описи переповнені цитатами зі Святого Письма. І це все задовго до відродження вивчення Біблії та II Ватиканського собору, який наново помістив слово Бога в серці християнського життя [6]. Сьогодні біблійне богослов ’я, засноване  на поясненні  Святого Письма, стало реальністю  . Але Тереза жила задовго  до Романо Гуардіні і Ксавьє Леон-Дюфура. Вона випередила визначних богословів ХХ ст. 

Терезка напрочуд вільно спілкується зі Святим Письмом. Вона дослівно дихає натхненними текстами, відчуваючи запах пахощів Слова Божого: «Люба моя Матінко, зараз я хотіла б сказати Вам, що саме розумію під запахом пахощів (Пн.п 1,3) Улюбленого. – Оскільки Ісус вступив до Неба (Мк 16,19), я можу йти за Нам тільки слідами, які Він залишив, але які ці сліді блискучі, які сповнені пахощів! Достатньо кинути оком на Св. Євагнеліє, одразу починаю дихати пахощами життя Ісуса й знаю, в який бік бігти… [7]». 

Розповідаючи матінці Марії де Гонзаг як вона реалізовує свою місію духовної сестри стосовно двох місіонерів-священиків, пише: «Простим душам непотрібні складні засоби; оскільки я зараховую себе до них, одного ранку під час подячної молитви Ісус дав мені простий спосіб виконання моєї місії. Він дав мені зрозуміти ці слова з Пісні Пісень: „ПРИТЯГНИ МЕНЕ, ПОБІЖИМО за запахом твоїх пахощів” (Пн.п 1,3). О, Ісусе, отже, навіть не потрібно говорити: „Притягаючи мене, притягни душі, які я люблю!” Цих простих слів „Притягни мене” достатньо. Господи, я це розумію, коли душа дозволила захопити себе п'янкому запахові Твоїх пахощів, то не може бігти сама, всі душі, які вона любить, притягаються за нею; це стається без примусу, без зусилля, це природний наслідок притягання її до Тебе  [8]». 

Цей уривок показує, що Тереза, з одного боку, не переймається браком теологічної освіти, але вільно береться за тлумачення біблійних текстів для пояснення своїх переживань. З іншого боку така вільність не є виявом гордині, але радше вказує на близьке знайомство зі Святим Письмом. Слово Боже і Особа Ісуса для неї нероздільні. Слово Боже стає для неї живою Особою, з якою вона розмовляє, яку любить, у якої шукає поради. Саме таке особисте «читання і розважання Божого Слова привели Терезу до відкриття того, що в посланні Ісуса є істотне в щоденному житті [9]». Подібний особистий, безпосередній підхід є ставленням малої дитини до свого Батька. Про такий підхід говориться в Листі генеральних настоятелів Ордену Кармелітів та Ордену Босих Кармелітів з нагоди 100-річчя з дня її смерті. Вони називають такий спосіб читання Божого Слова – читанням з серцем дитини: «Тереза нагадує нам, що умовою зрозуміння Божого послання є серце дитини, відкрите і диспозиційне на те, що Святий Дух дозволяє нам відкрити як вимоги нашого покликання, нашої місії в Церкві  [10]». 

Сама не розуміючи того, Тереза «займається» практичною теологією, застосовуючи індуктивний метод: спостереження, інтерпретацію, інтервенцію. Спостерігаючи за життям, Тереза бачить певні проблеми. Можна сказати, життя ставить перед нею конкретні питання. Це є пунктом виходу. Шукаючи відповіді, вона звертається до біблійних текстів, які має у своєму розпорядженні. Читає їх, роздумує, інтерпретує, щоб знайти відповідь на свої питання. Знайшовши пояснення, впроваджує їх в життя, роблячи конкретні кроки. 

 

3. Застосування "Терезкового" методу читання Біблії   

 

Прикладом застосування Терезкового методу читання Біблії є найбільші відкриття в її житті. Візьмемо хоча б відкриття «малої дороги». До нього Тереза прийшла, роздумуючи над винаходами сучасної їй техніки (йдеться про ліфт) і досліджуючи тексти Старого Завіту. Ось як вона сама про це пише : «… хочу знайти спосіб піти до Неба малою дорогою, дуже прямою, дуже короткою, абсолютно новою малою дорогою. Ми ж  ивемо у добу  винаходів, тепер уже не потребує зусиль сходження по сходах, у багатих людей їх успішно замінює ліфт. Я теж хотіла знайти ліфт, щоб піднестися аж до Ісуса, адже я занадто мала, щоб підніматися крутими сходами досконалості. Отже, я шукала у святих книгах вказівок з приводу ліфта, об'єкту моїх прагнень, і перечитала ці слова, що походять з уст Предвічної Мудрості: Якщо хтось МАЛЕНЬКИЙ, нехай прийде до мене (Прип. 9,4). А отже, я прийшла, здогадуючись, що знайшла те, чого шукала, й бажаючи знати, о мій  Боже! що Ти зробиш маленькому, який відповість на Твій заклик. Продовжила свої пошуки й ось, що знайшла: – Як мати пестить свою дитину, так само і Я вас потішу, буду носити вас на Своєму лоні й колисати на колінах (Іс 66,13.12) ! Ах! ніколи ніжніші й мелодійніші слова не торкалися моєї душі, щоб порадувати її; ліфт, який має підняти мене на Небо, – це Твої  обійми, о Ісусе! З цією метою я не мушу рости, навпаки, треба мені залишитися маленькою, треба ставати дедалі меншою  [11]». 

Або ж пригадаймо, як Тереза знайшла відповідь на болюче питання стосовно свого покликання: «Оскільки під час молитви мої прагнення приносили мені справжнє мучеництво, я відкрила послання Св. Павла, щоб пошукати якоїсь відповіді. Мої очі зупинилися на Розд. 12 і 13 першого послання до Коринтян.... У першому я прочитала, що всі не можуть бути апостолами, пророками, вчителями і т.д. ... що Церква складається з різних членів, і що око не могло б бути одночасно рукою (1 Кор. 12,29; 12,21).... Відповідь була зрозумілою, але не виконувала моїх прагнень, не приносила мені миру.... Як Магдалина, постійно нахиляючись до порожнього гробу (Йн. 20,11-18), знаходить врешті те, чого шукала, так і я, постійно нахиляючись аж до глибин моєї ницості, знеслася так високо, що могла осягнути свою мету.... Не знеохочуючись, продовжувала я свої читання, й це речення принесло мені полегшення: „Ревно шукайте НАБІЛЬШ ДОСКОНАЛИХ ДАРІВ, але покажу вам дорогу ще досконалішу” (1 Кор. 12,31). І Апостол пояснює, що всі найбільш ДОСКОНАЛІ ДАРИ – ніщо без ЛЮБОВІ..... Що Любов є ДОСКОНАЛОЮ ДОРОГОЮ (1 Кор 13,1-13), яка певно провадить до Бога....   

Нарешті я знайшла спокій... Розмірковуючи над містичним тілом Церкви, я не пізнавала себе в жодному з членів, описаних Св. Павлом, тобто, точніше, хотіла розпізнати себе в усіх... Любов дала мені ключ до мого покликання…. Зрозуміла, що ЛЮБОВ МІСИТЬ У СОБІ ВСІ ПОКЛИКАННЯ, ЩО ЛЮБОВ Є УСІМ, ОБІЙМАЄ ВСІ ЧАСИ Й УСІ МІСЦЯ.... ОДНЕ СЛОВО, ВОНА ВІЧНА!...  Тоді, з надміру своєї шаленої радості я закричала: О, Ісусе, Любове моя..... моє Покликання, нарешті я знайшла його, МОЇМ ПОКЛИКАННЯМ Є ЛЮБОВ!.... Так, я знайшла своє місце в Церкві, і це місце, о, Боже мій, дав мені Ти.... в Серці Церкви, моєї Матері, я буду Любов'ю... в такий спосіб я буду всім... у такий спосіб моя мрія здійсниться!!!....  Навіщо говорити про шалену радість, ні, цей вираз не слушний, – це радше тихий і чистий спокій моряка, який дивиться на маяк, що має допровадити його до порту.... О, світлодайний Маяку любові, я знаю, як дістатися Тебе, я знайшла таємницю, як привластити собі Твоє полум'я  [12]». 

 

Закінчення   

 

Отже, можна підвести підсумки:   

1. Незважаючи на дуже обмежений доступ до біблійних текстів, Тереза ставить Слово Боже на перше місце. Біблія, а особливо Євангеліє, стає для неї компасом безцінної вартості.   

2. Тереза є прикладом творчого підходу до читання Біблії. Не маючи спеціальної теологічної освіти, вона інтуїтивно знаходить власний правильний метод духовного читання Біблії.   

3. З усіма своїми важливими життєвими питаннями Тереза неодмінно приходить за відповіддю до Божого Слова. Прикладом є те, як вона, завдяки вивченню Біблії, зуміла знайти своє покликання і сформулювати науку про «малу дорогу».   

На закінчення хочеться пригадати слова бл. Йоана Павла ІІ з апостольського послання Divini Amoris Scientia (Знання Божественної Любові), яке було опубліковане 19 жовтня 1997 р.. Папа підкреслив, що Тереза з Лізьє «показала наскільки є важливими біблійні джерела в духовному житті, і рельєфно виділила неповторність та свіжість Євангелія. Вона зуміла показати, що саме з читання Слова Божого виростає наша особиста молитва».   

 


[1] Doktor Kościoła na trzecie tysięclecie, List okolicznościowy przełożonych generalnych O.C.D. i O.Carm. z okazji ogłoszenia Świętej Teresy z Lisieux Doktorem Kościołą, 16.   

[2] Пор. Teresa od Dzieciątka Jezus i Świętego Oblicza Doktor Kościoła, Rękopisy autobiograficzne, Wyd. Karmelitów Bosych, Kraków 1997, s. 22-24.   

[3] Teresa od Dzieciątka Jezus i Świętego Oblicza Doktor Kościoła, Rękopisy autobiograficzne, Wyd. Karmelitów Bosych, Kraków 1997, s. 24   

[4] Свята Тереза від Дитяти Ісус і Пресвятого Обличчя, Історія однієї душі, Кайрос 2010, А 83v, с. 176.   

[5] Święta Teresa od Dzieciątka jezus i Najświętszego Oblicza Doktor Kościoła, Listy, Wydawnictwo Karmelitów Bosych, Kraków, 2004, LT 226.   

[6] Пор. Teresa od Dzieciątka Jezus i Świętego Oblicza Doktor Kościoła, Rękopisy autobiograficzne, Wyd. Karmelitów Bosych, Kraków 1997, s. 25   

[7] Свята Тереза від Дитяти Ісус і Пресвятого Обличчя, Історія однієї душі, Кайрос 2010, Г 36v, с. 245.   

[8] Там же, Г 33v-34r, с. 241.   

[9] Powrót do Ewangelii Orędzie Teresy z Lisieux, List Przełożonych Generalnych O.Carm. i O.C.D. z okazji setnej rocznicy śmierci świętej Teresy z Lisieux, 29.   

[10] Там же  , 30 

[11] Свята Тереза від Дитяти Ісус і Пресвятого Обличчя, Історія однієї душі, Кайрос 2010, Г 3v-3r, с. 1  94-195; пор. Ги Гоше, История одной жизни, «Истина и жизнь», Москва 1999, с.161-162.   

[12] Свята Тереза від Дитяти Ісус і Пресвятого Обличчя, Історія однієї душі, Кайрос 2010, М 3r-3v, с. 261-26