Ганна Конноллі  

 

Св. Тереза з Лізьє: дорога від страху до надії 

 

 

Люди коливаються в житті між двома крайніми відносинами. Одна крайність – це страх, друга – надія. Чим більше надії в житті людини, тим більше її можна назвати оптимістом. Чим менше надії, тим більше схиляється людина до страху, приймаючи песимістичну позицію. Страх є невід’ємною, необхідною частиною людського життя. Остерігає перед небезпекою, дозволяє зберегти життя. Якщо однак викликана страхом позиція стає такою домінуючою, що гасить надію, що, наприклад, робиться в депресії, то людина втрачає життєві сили. Бо надія є умовою життя, як зауважує Антон Кемпінські в своїй книжці «Страх» (A. Kępiński, Lęk, Wydawnictwo Literackie, 2012). 

Релігія виконує в людському житті важливу функцію гасіння екзистенціального страху, квінтесенцією якого є страх перед смертю. Віра в добрі задуми всемогутнього Бога до всього створіння є необхідною умовою проходження людини від позиції непевності до позиції надії, від песимізму до оптимізму. Обіцянка знищення зла та смерті стверджує, що майбутнє явиться людям в  кращих кольорах, їх життєві сили регенеруються і підсилюються завдяки надії. Відчуття мети, якою є спасіння і з'єднання з Богом, також редукує екзистенціальний ляк. Цю правду про добродійну силу релігійної віри збагнула свята Тереза. Не далося їй це легко, оскільки була вихована в релігійності ляку та страждання, що найкраще виражається в «Наслідуванні Христа» Фоми Кемпійського. Тож її духовну дорогу можна визначити від релігії страху у напрямку релігії надії. 

Свята Тереза від Дитятка Ісус і Найсвятішого Обличчя була визнана Доктором Церкви, тобто тим, хто має щось важливе та мудре, щоб передати християнам. Я вивчила її «Історію душі» і не знайшла в ній нічого геніального, ані нічого несподіваного для мене. Її „мала дорога” є повторенням правд, відомих християнам віддавна. Її «Історія душі» залишається під великим впливом аскетичних авторів, особливо «Наслідування», і виявляє багато суперечностей. Витікає це з певної духовної еволюції, яку пройшла Тереза в ордені. У міру читання Святого Письма зменшувався негативний вплив «Наслідування», та зростав позитивний вплив Євангелія (від боязні до надії). Однак ніщо з її записів не викреслене, не придавлене, не виправлене. Тому любов до боротьби, страждання, покори, розрахунку з гріхів видно в «Історії душі» так чітко ,як „малу дорогу” довіри Богові. Тереза подолала свій страх настільки, наскільки вистачило сил в її короткому житті (померла у віці ледве 24 років). Це дійсно великі психічні досягнення, але напевно не можна їх інтерпретувати як відкриття чи прояв генія. „Відкриття” Терези вчинили що до неї великі люди усіляких релігій світу. 

 

Що втратила мала Терезка 

Тереза покидає світ для Бога. Відторгнення любові до створінь 

Шляхетна місія Терези – сублімація страждання 

Нездійснені покликання Терези 

Спалювання себе в жертві любові 

Прогрес Терези щодо «Наслідування» 

Улюблена Ісусом 

Захисні механізми 

Тереза – геній теології? 

„Мала дорога” Терези як дитяча версія теології святого Павла 

Дорога християнства – від страху до надії