Шлях радикальної любові

 

  

 

Дорога, якою Бог хоче, щоб ми йшли, щоб прийти до буття тими, ким Він хоче, щоб ми були, є стежкою радикальної любові до Нього – згідно з вимаганнями першої заповіді. Тереза пішла цією дорогою і досягла повного відчуття власної вартості – як особа і як Дитина Божа, а також тішилася плодами реалізації першої заповіді. Ті плоди описав Святий Іван від Хреста, великий учитель духовності Терези: 

"[...] Бог прагне всього лише любові [...] всі наші вчинки і труди, хоч би були можливо найбільші, нічим є перед Богом. Ми не можемо бо нічого скласти через них Богу, ані сповнити Його єдиного бажання, яким є звеличення душі. Для себе Бог нічого бо з того не прагне, оскільки нічого не потребує. А якщо чогось прагне, то всього лише того, що звеличує душу. Оскільки немає іншої речі, в якій міг би її більш звеличити, як зрівняння її із Собою, отже вимагає лише того, щоб Його любила. Особливістю бо любові є зрівнювання тих, що любляться". [Św. Jan od Krzyża, Pieśń duchowa 28,1, w: Św. Jan od Krzyża, Dzieła, cz. 2, dz. cyt., s. 199-200

Запал, здається, зменшується перед вагою Божої любові. Те, чого Він хоче,  ясне: звеличити особу, зрівнюючи її з Собою. З того теж приводу просить кожну людську істоту, щоб Його кохала з радикалізмом першої заповіді: особливістю бо любові є зрівнювання тих, що любляться. 

Тереза добивається свого людського розвитку через практику любові Бога. Через те саме вдається Богові вивести /Терезу/ з її психічної незрілості, саме тому, що Його кохає всією собою. В Ісусі кохає Його "до безумства" [A 82v]. Пише: 

"Так дуже я хотіла б Його кохати!... Кохати так, як ніколи ще не був коханий!" [Św. Teresa od Dzieciątka Jezus, "List 74. Do siostry Marii od Najświętszego Serca" (6 stycznia 1889), w: Tejże, Listy, przeł. I. Koperka, Kraków, Wydawnictwo Karmelitów Bosych, 2004, s. 124]. Таким чином доходить до найвищого рівня відчуття власної вартості. Кохаючи Бога, Тереза старається для себе самої, про найбільше Добро, яким є Сам Бог. В результаті Бог її возвеличує, "зрівнюючи з Собою". Перед величною перспективою, яку любов Бога відчиняє перед її поглядом,  як людського створіння, є можлива повторна верифікація дефініції відчуття власної вартості. Цю позицію старанності, поваги, покладання на себе, розвиток та імпульс власного "я" до повноти, можна підсумувати так: 

"Відчуття власної вартості полягає у бажанні для себе самого усілякого добра, яке, – у світі і в Собі самому – пропонує Бог кожному, щоб дійшов до буття таким, яким Він хоче, щоб він був". [Концепцію почуття власної гідності пояснюю в: L. J. González, Autoestima, Buenos Aires, Lumen, 1999] Тереза віддається проекту дозрівання до буття такою, якою Бог хоче, щоб вона була. Таким чином виходить  з прірви незрілості до висот постійного розвитку, що не кінчається [K. Feng, Avec sainte Thérese, grandir, devenir adulte, Médiaspaul, Paris 1999. P. J. h omas-Lamotte, Guérir avec Thérese, Pierre Téqui, éditeur, Paris 2001. Frere Daniel-Ange, Les blessures que guérit l`amour, Penumatheque, Paris 1998].