Розділ ІІ

 

Від напруження до заспокоєння

 

Січневий вечір 1895 року. Холодно. На темному небі миготять ясні зорі. В містечку Лізьє панує спокій. Бідні сидять навколо вогнища, а в багатих міщанських домівках точаться салонні розмови.

У Кармелі сестра Тереза сховалася в тиші своєї самотньої келійки. Келія не опалюється, але грубий одяг сяк-так захищає її від холоду. Сидить на низенькому дзиґлику, який разом з твердим ліжком, трьома полицями з дощок і підвищенням з двома сходинками становить все умеблювання. Нещодавно їй виповнилося 22 роки, в монастирі вона вже близько семи. Підліток став жінкою. Тереза зберегла ту ж саму палкість духа, що й раніше, але зараз вона мудріша і більш духовна. Залишилося їй ще тридцять два місяці життя. Туберкульоз поволі виконує свою руйнівну роботу в її організмі. Тереза щаслива. Її серце сповнене миру, радості й Присутності. Сувора самотність цього морозного вечора має в собі щось святкове. Мала кімната сповнена Бога.

Тереза тримає на колінах маленький переносний пюпітр для писання і занотовує думки про своє життя. Спогади. Так сказала настоятелька. В першу мить це збентежило Терезу, але зараз вона з простотою піддається цій вимозі. Хоче зараз вилити на папір не так своє життя, як роль Улюбленого в цій великій пригоді любові. В усьому бачить Його. Вона не так подаватиме факти, як говоритиме про наймилішу доброту Бога, яка прозирає крізь усі події і надає їм глибини. Її покликання, все життя, минулі страждання й внутрішній конфлікт – усе це перебуває під знаком «таємниці». Ця таємниця віднедавна носить ім’я Милосердя.

Тереза пише: «Перебуваю в тому періоді життя, коли можу спрямувати погляд у минуле; моя душа дозріла в тиглі зовнішніх і внутрішніх випробувань; нині, як квітка, зміцнена бурею, підношу голову і бачу, що в мені виконуються слова Псалму XXII: «Господь – мій Пастир: нічого мені не бракуватиме. На буйних пасовиськах він дає мені лежати, веде мене на тихі води. Він відживляє мою душу… Навіть коли б ходив я долиною темряви, – я не боюся лиха, бо ти зо мною, Господи» (ІД 1; Ms . A3 rv).

Молода черниця на мить зупиняється. Світло гасової лампи лагідно мерехтить на голих стінах келії. Тереза в задумі водить очима по білих стінах. Спогади… Все це минуло так швидко і так інтенсивно. Все минуле повертається в її думки, рухаючись, як кадри фільму…

 

 1. У школі страждання  2. Очищення серця  3. Неможливе завдання 

4. Кульмінаційна точка напруження  5. Заспокоєння завдяки покладанню на Бога 

6. За крок до духовного дитинства  7. Відкриття "малої дороги"