ВСТУП

 

 

Жоден святий чи свята не були людьми народженими винятково. Вони, як і всі ми, народжуються з людськими слабкостями, обтяжені спадковими недоліками і смутками синів і дочок Адама. Вони не уникнули тягару первородного гріха. Коли він чи вона переходить від дитинства до юнацтва, а відтак і до зрілості, то зазнає сили численних впливів, котрі тиснуть на них, як і на нас усіх, і вони мають таку ж саму, як і ми, свободу приймати чи відкидати їх. 

Ось чому, вивчаючи життя будь-якого святого чи святої, ми не зможемо пізнати його чи її повністю, якщо насамперед не вивчимо, як і чому саме він чи вона обрали цей шлях, хто були їх батьки і вчителі, як впливали на них брати і сестри, друзі та знайомі. Звичайно, ми знаємо, що святого чи святу формує Божа ласка. Однак маємо свобідну волю, що покликана співпрацювати з нею, але, котра, однак, здатна і відвертатися від неї. Вибір завжди є тільки наш. У цьому випадку Бог відмовляється від Своєї всемогутності. Він схиляє нас до Своєї волі, але ніколи не змушує. Як підтверджують історії багатьох святих, Бог не завжди робить вибір, щоби безпосередньо впливати на душу. Іноді Він надає перевагу, щоб користуватися помічниками, даючи можливість своїм творінням попрацювати для Себе і взяти участь у важливій праці формування святих. 

Так було і з великою святою сучасності - Св. Терезою від Дитятка Ісуса. Святість має свої таємниці, яких ми у цьому житті повністю ніколи не зрозуміємо. Було б зухвалістю вважати, що можемо повністю пояснити святість, її розвиток чи повний розквіт. Ми можемо її описати, однак неможливо проникнути у самі її глибини. Навіть великі святі-містики часто не можуть знайти потрібних слів чи зазнають невдачі, коли намагаються висловити те, що вони знають. Однак тільки сама сутність святості чинить опір усім нашим дослідженням, але залишається багато дечого такого, що ми можемо розуміти і обговорювати з користю для себе. 

Я вже писав про Св. Терезу, але з того часу з’явилось багато нових матеріалів про її сім’ю, і нарешті маємо повне видання тексту її автобіографії. З кожним відкриттям стає дедалі зрозуміліше, що Бог користувався її сім’єю, а пізніше - монашою спільнотою, до якої вона вступила, як інструментами у формуванні святої. Вона не народилась з ореолом святості. Треба розуміти, що як свята вона була — завжди під Божою опікою — сотворена й сформована через свою сім’ю і через своїх подруг-монахинь. Сьогодні сім’я не є основною клітиною цивілізації. Довкола по світі держава занадто часто стоїть понад усе і перевищує власні повноваження стосовно природних і надприродних прав родини. У своїй особі і навчаннях Св. Тереза дарує нам приклад і повчання, які є неоціненними. Як знання і розуміння свого оточення, так і її цілковита співпраця з Божою маскою зробили її святість просто неминучою. Ось про це все я спробую розповісти у цій книзі.