КАНОНІЗАЦІЯ  СВЯТОЇ  ТЕРЕЗИ

  БАЗИЛІКА СВЯТОГО ПЕТРА

17  травня  1925

   

Пій XI  біля  вівтаря  св.  Терези  в  садах  Ватікана

 

ЗНАЧЕННЯ   Й   АКТУАЛЬНІСТЬ

СВ.  ТЕРЕЗИ

ВІД   ДИТЯТИ   ІСУС

 

Бог сам з міццю ввійшов у серце Терези, всебічно оточив її своєю Присутністю, так що вона стала «найбільшою святою нашого часу» (як однозначно наголосив папа св. Пій Х). Дивовижна глибина життя і навчання, вкорінена в Ньому, і залишена нами св. Терезою гармонійно переплітається з її простотою і переконливою ясністю, приносить свіжість оживляючого подиху.

У ній ми зустрічаємо цінне поєднання і доповнення досвіду, пережитого особисто і виразів, переказаних письмово її рукою або таємно занотованих сестрами з монастиря. Послання, яке окреслюється з пережитого нею та її листів, несе в собі важливі цінності, вага і велич яких - єдині у своєму роді. Вони стають причиною того, що Тереза (за словами Святішого Отця Пія ХІ) є «словом Бога для нашого часу». Тому ми отримуємо в її особі впевненого і безпомилкового провідника на стежках життя і віри – Вчителя Церкви.

Погляньмо на головні риси її найважливішого послання (малої дороги духовного дитинства), аби зрозуміти значення дару її життя для нас, Церкви і людства.

Учення Терези:

1.    Універсальне

       «У житті Терези Бог уклав окреслене послання до світу, вказуючи людям євангельський шлях – «малу дорогу», якою можуть йти всі, бо всі покликані до святості. […] Тереза вирізняється надзвичайною універсальністю. Її особа, євангельське послання «малої дороги», дороги довіри і духовного дитинства, набули і далі набувають надзвичайної популярності, яка перекреслює всі межі» (Йоан Павло ІІ, апостольський лист Divini amoris scientia, 6.10).

2.    Неперестанне, понадчасове, завжди актуальне

       «Християнська містерія, якої Тереза була свідком і апостолом […], повинна бути прийнята дослівно, з найбільшим реалізмом, бо має універсальну цінність у часі і просторі» (Йоан Павло ІІ, апостольський лист Divini amoris scientia , 10).

3.    Зрозуміле, чітке, доступне

       «Укрита кармелітка з тиші свого монастиря читає лекції сучасному світу […]. Перед нею – велика місія, у неї є своя доктрина, яка, як і вся її особа, – проста і спокійна, вміщується у двох словах: «духовне дитинство або мала дорога» (кард. Пацеллі, потім – Святіший Отець Пій ХІІ).

4.    Достовірне

       Істини, передані Терезою, базуються на силі діяння Бога, прийнятого у святих таїнствах; діяння, яке спускається через материнську доброту Марії і благоговіння Святих, яке пізнається в Його Слові, яке можна зустріти на молитві і побачити у ближніх; діяння, об’явлені через внутрішні відкриття  серця святої Терези, доповнене в конкретних учинках і поведінці.

5.    Радісне , яке ощасливлює

       Те, що нам залишила Тереза, зводиться до одного: «Я зрозуміла, що Любов містить усі покликання, що любов – це все, охоплює всі часи і всі місця […]. Тоді з надміру моєї шаленої радості я закричала: О Ісусе, моя Любове… моє покликання, нарешті я його знайшла, моє покликання – це Любов!» (Рукопис М, 3v). Відтак життя і навчання Терези – це жива, повна і пломеніюча радістю, реальність:      
а) випливає з Джерела – Любові    
б) піддана тільки силі і закону – любові
в) яка прямує до Повноти – Любові

6.    Яке притягує, захоплює

       Розмаїті аспекти багатства способу життя Терези привертають увагу, пробуджують у нас позитивні відчуття, серед яких – бажання наблизитися до цієї святої, пізнати її шлях і йти ним. Ось чотири риси, які особливо стосуються Терези, об’явлені всій Церкві і світу Святішим Отцем Йоаном Павлом ІІ:     
а) краса глибини жіночості    
б) краса зустрічі Бога    
в) вплив на молодь        
г) прийняття усіма

а)    «Тереза – жінка, яка змогла знайти в Євангелії приховані багатства, показуючи при цьому притаманну генію жіночості конкретність й уміння відповісти на отримані багатства мовою життя і мудрості. Тереза серед великої кількості святих жінок, які променіють мудрістю Євангелія, вирізняється універсальністю».

б)    «В укритті Кармелю свята переживала велику пригоду християнського досвіду, який дозволив їй пізнати довжину і ширину, висоту і глибину любові Христа (пор. Еф 3, 18). […] Життя Терези – це свідчення і теологічний доказ краси споглядального життя, яке переживається як повне віддання Христові, Нареченому Церкви, і як підтвердження першості Бога над усім. Її життя, укрите в таємничий спосіб, сприяє поширенню Євангелія, наповнює Церкву і світ приємним запахом Христа».

в)    «Тереза – свята молода дівчина. Вона осягнула зрілу святість у розквіті молодості (Рукопис G , 4r). Саме тому вона об’явиться як наставниця євангельського життя, здатна вказувати дорогу особливо молодим, які повинні бути свідками Євангелія серед нових поколінь».

г)    «Вплив її послання позначився передусім на житті людей, святість і героїчність чеснот яких підтвердила сама Церква: пастирі Церкви, знавці теології і духовності, священики і семінаристи, ченці і черниці, нові церковні рухи і спільноти, люди всіх станів і з усіх континентів. […] Тереза – наставниця для нашої епохи, спрагненої живих і важких слів, героїчних і достовірних свідоцтв. Тому Терезу люблять і приймають також брати і сестри з інших християнських Спільнот, і навіть нехристияни» (апост. Лист. Divini amoris scientia , nn.11.10 )

7.    Оригінальне, новаторське

       Життя Терези, як у світі, так і в монастирі, було оточене безліччю щоденних занять, занурене у мілководдя звичайних, сірих справ і банальних деталей. Проте її ніжне і чуйне нутро вміло і там побачити приховані відблиски незвичайності і краси, щоб так виплисти на глибінь, яка народжує  прохолоду духа і свіжість помислу. Вона «яка всім серцем довірилася Божій любові, яка переживала під Його наглядом найменші деталі кожного дня […] з витонченістю своєї вразливості, з ясністю свого осуду, зі стремлінням до простоти, з наголосом на тому, що істотне, […] торувала  оригінальну дорогу і через це зробила можливим багатьом душам набрати нової, пристосованої до їхньої особистості сили польоту. […] Змогла використати для досягнення своєї мети скромні засоби, які знаходила у чернечій спільноті, а також ті, які Церква давала у її розпорядження» (Святіший Отець Павло VI в апостольський лист з нагоди 100-річчя від дня народження св. Терези).

8.    Відоме, близьке, своє

       Новаторське щодо акцентів та інтенсивності відкриття св. Терези є насправді повторним поглибленим прочитанням чи реінтерпретацією вже відомих, записаних Божою рукою в людське серце, фундаментальних істин. Її дорога «полягає у такому складі серця, яке робить так, що ми стаємо малими і покірними в обіймах Бога, визнаємо свою слабкість і довіряємо до зухвалості Його батьківській доброті», і йти таким шляхом - «це визнавати свою ницість, чекати всього від Бога, як мале дитя чекає всього від батька, ні про що не турбуватися, не збирати маєтку» (її слова з 3 і 6 серпня 1897 року, за неповні 2 місяці перед смертю). «Божий Дух вів її серце прямо до об’явлення в ньому для людей наших часів фундаментальної таємниці, тобто Євангелічної дійсності: дійсності «усиновлення, яким кличемо: «Авва! Отче!» Мала дорога – це дорога Божого дитинства. У цій дорозі є щось неповторне […] і водночас у ній є підтвердження і «відновлення» найбільш фундаментальної та універсальної істини. Яка з істин євангелічного послання є більш фундаментальною й універсальною, ніж та, що Бог є нашим Батьком, а ми Його дітьми?» (Йоан Павло ІІ, проповідь в Лізьє, 2.06.1980).

9.    Гармонійне, спокійне

       «Доктрина Терези […] показує свою пророчу сполучність з найбільш автентичною Традицією Церкви, також і тому, що є визнанням католицької віри, і тому, що допомагає у розвитку більш автентичного духовного життя, заохочуючи до нього всіх вірних живою і зрозумілою мовою. […] У листах святої можна побачити особливе світло доктрини, яке ніби за допомогою харизми Святого Духа, виражає саму суть послання об’явлення. [ ] Духовне дитинство дозволяє відчути, що все походить від Бога, до Нього повертається і в Ньому перебуває для спасіння всіх у таємниці милосердної любові. Це доктрина, якої навчала і якою жила св. Тереза» (Йоан Павло ІІ , апостольський лист Divini amoris  scientia, 8).