Смерть мами   

        

Детальний опис хвороби Зелі, яка закінчилась смертю, завів би нас далеко. Вже дванадцять років (CF 13) вона страждає від пухлини на грудях, яка переростає у дуже болючого рака. Роблять аналізи, і вона взнає страшну правду про близьку смерть і марність операції.   

Родина занепокоєна. Зелі хоче прожити ще кілька років, аби докінчити виховання дітей, особливо Леоні, дитини з вічними проблемами, яка починає робити поступ. Їде в паломництво до Люрду разом з Марією і Поліною, але чуда не сталось. З реалізмом і довірою мама усвідомлює, що вона запрошена в інше місце й іншою Мамою. "Чого хочете? Якщо Пресвята Діва мене не зцілює, то це означає, що мій час прийшов, і що Бог хоче, аби я відпочила в іншому місці, ніж на землі" (CF 217). Тереза тихо відмічає "усі особливості хвороби" (A 12r). 28 серпня 1877 року Зелі стає "нашою мамусею з Неба" (A 12v). Земній дитині її буде дуже бракувати.

Тереза пізніше визнає, якою глибокою була рана внаслідок відходу "незрівняної мами" (A 4v) у віці чотирьох років і восьми місяців. Чуйність батька і сестер цьому не допоможуть. 

Тоді Тереза "не говорила нікому про глибокі почуття, які переживала" щодо найбільшого Прощай, і "не пам’ятає, чи дуже плакала" (A 12v). Але те, що не виражається словами і сльозами, виразиться у психіці глибокими сльозами. "Зі смертю Мами мій щасливий характер цілковито змінився: раніше така жвава й експансивна, я стала несміливою й тихою, надмірно вразливою" (A 13r). 

Земля, в яку засіяли Зелі й Людовик, ще довго буде зрошувана сльозами болю і росою благодаті, поки мала Мартен стане святою Терезою від Дитяти Ісус і від Пресвятого Обличчя.