6. Облечини

     

Якою святковою подією будуть облечини 10 січня 1889 року! Пан Мартен почувається настільки добре, що може брати участь в урочистостях.  

Сьогодні церемонія спрощена, але тоді була дуже урочистою: Тереза виходить з клявзури в шлюбній сукні з довгим шлейфом, з вельоном і вінком з лілій (подарованим тіткою) на голові; світлі локони спадають на плечі. Підходить до родини, яка сидить в глибині нави. Потім, як на шлюбі, дівчина входить до каплиці в супроводі батька: "Це був день його тріумфу, останнє свято на землі!" (A 72r). За ними йдуть родичі і беруть участь у месі. Після меси всі йдуть до захристії. Там Тереза цілує всіх рідних, батька, який "ніколи не виглядав так красиво, так гідно…" (A 72r). І назавжди залишає світ. 

До клявзури входять лише сестри, які несуть перед нею запалені свічки, її веде настоятелька; саме там розпочинається обряд облечин, родина залишається за гратами. Настоятелька одягає Терезу в коричневий габіт, коричневий параман, білий плащ і білий, короткий вельон, який новичка буде носити аж до вічних обітів. Єпископ Хугонін служить літургію. Тереза отримує офіційно своє чернече ім’я: сестра Тереза від Дитяти Ісус і від Пресвятого Обличчя. 

Згідно зі звичаєм, в кінці церемонії, під час гімну Te Deum, Тереза лягає обличчям на килим кольору землі, оздоблений штучними ліліями, розложеними як чернечий хор. Потім всі йдуть до розмовниці… Тереза прощається з батьком. Він побачить своїх дочок ще перед смертю. 

Після повернення до клявзури, "перше, на що я звернула увагу в дворі, був «мій маленький рожевий Ісус», Який посміхався мені серед квітів і вогників" (A 72v), той Ісус, якого аж до своєї смерті буде оздоблювати квітами. Скаже, що урочистість була справжнім святом, на якому не бракувало нічого, навіть снігу, хоча погода була теплою: "яке гарне свято!... нічого там не бракувало, нічого, навіть снігу… Не знаю, чи я вже казала Вам про свою любов до снігу? (...) Я завжди хотіла, щоб у день моїх облучин природа, як і я, була вбрана в біле" (A 72r). 

Ввечері Тереза дарує сестрі Марті від Ісуса пам’ятний образок, на зворотній стороні якого напише: "Прошу, щоб Сестра помолилась до Ісуса, аби я стала великою святою. Я також прошу про цю благодать для моєї дорогої подруги!" (L 80).