Очистити найглибші прагнення    

 

 

Об’явлений Ісусом Бог Отець хоче, щоб ми випромінювали Його любов, так як промені сонця проникають через вітражі храму. Довіряє нам об’явлення своєї безмежної любові, аби ми передавали цю любов світові. Тереза добре зрозуміла це послання, радісно волає: "Ісусе, моя Любове… нарешті я знайшла покликання, моє покликання – Любов!... Так, я знайшла своє місце в Церкві, і це Ти, мій Боже, дав його мені… В Серці Церкви, моєї Матері, я буду Любов’ю… У такий спосіб буду всім… У такий спосіб моя мрія здійсниться!!!..." (Rps B, s. 200-201; OC, s. 226).   

Відкриваючи найглибше прагнення, яким живе, молода кармелітка приймає його усією глибиною своєї істоти і вільно розвиває. Збільшує силу прагнення, хоче вмерти від любові; 9 червня 1897, через два роки після пожертвування себе милосердній любові й за чотири місяці до смерті, пише: "Мені здається, улюблена Мамо, що тепер вже ніщо не перешкоджає мені злетіти, бо вже нема великих прагнень, тільки це одне – любити і вмерти від тієї любові…" (Rps C, s. 233; OC, s. 244). 

Тереза проходить через досвід найтемнішої ночі, бачить перед собою "мур, який здіймається майже до неба і закриває зоряний небосхил" (Rps C, s. 232; OC, s. 244). Досвід любові очищає її "прагнення Неба від усього, що могло би [...] розбудити натуральне задоволення" (Rps C, s. 233; OC, s. 244). Хрест збуджує в ній почуття неповноти, яке збільшує прагнення ототожнитись з розп’ятим Ісусом. Охоплена прагненням, на яке нема ліків, Тереза довірливо дозволяє, щоб її палила любов, повторюючи за святим Іоанном від Хреста: "Йду в темряві, розпалений любов’ю" (Po, P II, s. 28; OC, s. 711).Очистити прагнення у вогні любові – цього очікує від Терези Євангеліє, Добра Новина, джерело великої радості для Терези. 

Прагнення любити Ісуса – ядро існування Терези, блаженне місце, в якому перебуває Бог, навіть тоді, коли здається, що в ній усе вмирає. Прихований вогонь палить її ночами – палаюче прагнення любити, воля володіти любов’ю і віддатися їй: "Ісусе, мій перший, мій єдиний Друже, Ти, кого люблю ВИКЛЮЧНОЮ любов’ю, поясни мені цю таїну" (Rps B, s. 205; OC, s. 229). "Як така недосконала душа, як моя, може прагнути володіти повнотою Любові?" (Rps B, s. 205; OC, s. 229). Відповідає на це у вірші Моя радість

Прагну ще жити на землі, 

Якщо така Твоя воля, 

Або йти до неба разом зі святими, 

Аби тільки Тебе втішити. 

Буду жити, хоч очі 

Заплющу, палена любов’ю. 

Любити Тебе, Боже, 

Це моя безмежна радість! 

(Po, P II, s. 43; OC, s. 734)