Відкривати Біблію в духові віри 

 

    

 

Тереза має ще інший спосіб побожного читання Біблії. Молиться, потім з вірою розгортає де попало, читає короткий текст, інтерпретує його профетично, тобто в світлі отриманого при хрещенні Святого Духа. Сповнює своє покликання пророка, не пророкуючи майбутнього, а надаючи щоденним подіям релігійне значення. У такий самий спосіб починає свої манускрипти, клякнувши спочатку перед фігурою Марії:  

Потім, коли відкрила Святе Євангеліє, мій погляд упав на такі слова: "Ісус вийшов на гору й покликав до себе тих, кого сам хотів, і вони прийшли до Нього". Ось таємниця мого покликання, цілого мого життя, а передусім таємниця особливих прав Ісуса на мою душу… Він не кличе тих, хто того гідний, але тих, кого Сам хоче, або, як каже св. Павло: "Бог милує тих, кого хоче, й милосердиться над тим, над ким хоче змилосердитися. А отже, це не залежить від того, хто хоче або докладає зусиль, а від Бога, Котрий милує"" (Rps A, s. 34; OC, s. 71). 

Такий спосіб читання і тлумачення Святого Письма у вірі через інший біблійний текст добре закорінений в традиції Отців Церкви – аж по ІІ Ватиканський Собор. Тереза черпає знання з цієї, єдиної в своєму роді, книжки, яка для неї – світло, яке освітлює дорогу життя; вона сама стає світлом для інших, намагаючись показати дійсність життя так, як Бог її бачить. Ось інший приклад, з листа до Селіни від 18 липня 1893: 

Прочитавши твій лист, я пішла робити розважання. Беручи Євангеліє, просила Ісуса, щоб знайшла фрагмент, відповідний для тебе, і ось те, на що натрапила: Гляньте на фігове дерево і на всі дерева. Коли видають плоди, то знаєте, що літо близько. Так і ви, коли побачите, що це діється, знайте, що наблизилось Боже Царство. Згорнула книжку, того, що прочитала, було достатньо; дійсно, "ті речі", які діються в душі моєї Селінки, свідчать, що Царство Ісуса встановлене в її душі… (L 122, P I, s. 586; OC, s. 466). 

Чим далі Тереза просувається на дорозі любові, тим більше роздумує над Євангелієм, тим частіше зустрічає Ісуса, єдине своє щастя на землі. "Всім моїм щастям є тільки Ісус" (OC, s. 648). Тереза хоче боротися і вмерти – як Жанна д’Арк. Це буде духовна боротьба, зброєю Терези буде любов, щитом – Євангеліє, яке постійно носить біля серця. Тереза б’ється як лицар, але любить як дитина: 

У Тобі ховаюся, з Тобою з’єднана, 

Любити Тебе, Господи, хочу як мала дитина: 

Хочу впасти в Твої обійми як дитина, 

І, як лицар, усе життя боротися! 

І прагну бути люблячою дитиною, 

Яке огорне Тебе найчуйнішими ласками, 

І Твоїм апостолом з терпеливим серцем, йти в бій, мужньо дивитися смерті в очі! 

(Po, P II, s. 38; OC, s. 721) 

 

Молитва Терези 

(прохання про відвагу в боротьбі) 

 

Господи, Боже воїнів, що сказав нам у Євангелію: «Я приніс не мир, а меч», озброй мене для боротьби, я палаю бажанням битися ради твоєї слави, і прошу Тебе зміцнити мою хоробрість... Тоді разом зі святим царем Давидом я зможу вигукнути: «Господи, Ти мій єдиний щит, Ти підняв мої руки для війни...» 

(M, PII, s. 214; OC, s. 972)