Роздуми над Євангелієм

 

 

Тереза роздумувала й ділилася своїми думками про об’явлення Бога в Синові в Святому Духові. Передала світові – мовою культури, в якій виросла – суттєве послання Євангелія: Бог – Отець, Любов, ми – Його діти. Ввела в дію головне послання Святого Письма, визнаючи свою нічогість, радіючи своєю мализною і – відчуваючи Божу любов – віддаючись з повною довірою Божому милосердю. Досконалість здається Терезі легкою, бо її любов є любов’ю Пресвятої Трійці: Отець дає, Син отримує, Дух розподіляє. За кілька місяців до смерті пише до о. Роланда:   

Коли часами читаю духовні трактати, в яких досконалість оточена різними перешкодами, злудами, то мій бідний малий розум швидко втомлюється, згортаю вчену книжку, яка викликає в голові замішання й наповнює серце сухістю і беру Святе Письмо. Тоді все стає ясним і світлим, одне слово відчиняє безмежні горизонти, досконалість здається такою легкою; бачу, що достатньо тільки визнати свою нічогість і віддатися, як дитина, в руки доброго Бога (L 203, P I, s. 754; OC, s. 588-589). 

Безпосередній контакт з Богом Ісуса Христа Тереза знаходить у Святому Письмі, особливо в Євангелію; не має доступу до цілої Біблії. "Достатньо відкрити Євангеліє, і вже вдихаю запахи з життя Ісуса" (Rps C, s. 285; OC, s. 285). Йдеться передовсім про те, аби зберігати слова Ісуса, як писала про це в листі до Селіни 7 липня 1894: "Мені здається, що слово Ісуса – це Він Сам, Ісус, Слово, Слово Боже!..." (L 144, P I, s. 630; OC, s. 498). Це Слово є поживою Терези, ним годує свої молитви: "Передовсім у молитві мене підтримує Євангеліє, у ньому знаходжу все, необхідне для моєї малої, бідної душі. В ньому постійно відкриваю нове світло, приховані й таємні значення…" (Rps A, s. 180-181; OC, s. 211).