1. Практика Божого слова - духовне богослов'я

 

 

Наш Бог, Бог Авраама, Ісаака і Якова, Бог живих, а не філософів, як наголошував Паскаль, є Богом, який промовляє і діє в історії. Виразно показує себе через втілення свого Сина, Ісуса Христа: "Хто Мене бачив, бачив також і Отця" (Ів. 14, 9). У цьому значенні теологія – передовсім розмова "про Бога", про те, що Він нам говорить про себе, і вже потім розмова "на тему Бога", про те, що ми говоримо про Нього. Є Божим Словом, прийнятим у вірі й із зрозумінням цього Слова.   

Вираз "тео-логія" спочатку означає, що Бог сам висловлюється через благодать у своєму Логосі й що це відчинення в Ісусі можна розуміти, слухати й медитувати людськими поняттями й термінами – з огляду на свою зрозумілість, але також і з огляду на передавання Божої благодаті (Hans Urs von Balthasar, Dieu est son propro exégète, "Communio", 1986, XI, I, s. 6).

 

Роздуми над Євангелієм   

Пізнання серця 

Дорога, яка не розділяє теорію і практику