Зрозуміла мова  

 

 

На цьому етапі життя, на якому відкриває своє особливе покликання, Тереза створює зрозумілу мову. Інтерпретує ап. Павла, створюючи зв’язок між тим, як розуміє свою місію і місію Церкви. Її мова допомагає краще зрозуміти таїну Бога, яка її захоплює. У такому розумінні займається практичною теологією, але це теологія в зародку, яка будується, як і її життя, перекидаючи міст між Пресвятою Трійцею і людьми: "О Боже, Пресвята Трійце, прагну Тебе любити й спонукати інших Тебе любити" (M, P II, s. 201; OC, s. 962). Усвідомлює свою віру, яку визнає, очищаючи легалістичний контекст від духовних практик своєї епохи і очищаючи редукційні образи Бога, який є любов’ю.   

Тереза вводить у "практику" теології через те, що зобов’язує до трьох суттєвих завдань, поєднаних з навчанням катехизму і поясненням християнських таїн: очищення редукційного образу Бога, показування гармонійних зв’язків між таїнами; доведення їхньої життєдайної цінності й можливість існування універсальної, "католицької" мови віри (Bernard Bro, Thérèse de Lisieux, sa famille, son Dieu, son message, Fayard, Paris 1996, s. 262). 

Так як Церква не може задовольнятися властивою інтерпретацією Божого слова без зрозуміння ситуації світу, в якому живе, так і Тереза здатна передавати нам це слово завдяки пізнанню себе самої, пізнанню, через яке об’являється дія Святого Духа. Тереза є авторитетом, бо спирається на досвід і говорить зрозумілою мовою. Її свідчення – приклад практичної теології, яка бачить християнське передання як досвід визволення, як духовність довіри й любові до Бога. "Актуальний досвід, подібно як і минулий, має значення в мірі, в якій має сенс і в якій цей сенс передає: сенс, який ушляхетнює людину, визволяє її і приносить мир" (Edward Schillebeeckx, L’Histoire des hommes, récit de Dieu, Cerf, Paris 1989, s. 367).