9. Марія є найбільшою тому, що залишається найменшою

 

 

У молитві Терези Марія з’являється дуже простою в своїй вірі та надії. Є "вся Матір’ю", будучи "вся Надією", а це тому, що є малою, що є "вся мализною", завжди "повна благодаті".  

Тереза говорить про Марію, не називаючи Її ім’я, коли в Рукописі В звертається до Ісуса: "відчуваю, що якби Ти знайшов душу, слабшу й меншу за мою, що неможливо, Ти уподобав би обсипати її ще більшими милостями, якби вона з повною довірою доручила себе Твоєму безмежному милосердю" (B 5v). 

Ці слова були написані 8 IX 1896, в свято Різдва Пресвятої Богородиці, у благодаті мализни Тої, яка стала Матір’ю Бога. 

Чому я люблю Тебе, Маріє! 

О Мати, нехай моя пісня сьогодні до Тебе лине. 

Чому зі своєї любові приношу Тобі дари, 

Чому в душі, коли тільки про Тебе думаю, 

Твоя велич не лякає мене. 

Ах! Твою славу, Мамо, не зрозуміти, не виміряти, 

Своїм блиском вона перевищує святих у небі! 

Я є Твоєю дитиною, мені важко повірити… 

Я не зможу перед Тобою, Маріє, підняти очей. 

Якщо Творець світу дав стільки страждання 

Своїй Матері, що конала з болю й горя, 

То для нас благодать – страждати хвилину вигнання, 

А страждання з любові є вершиною радості! 

Все, що мені дав Ісус, нехай візьме назад, 

Скажи Йому, Пресвята, нехай мене не жаліє. 

Якщо сховається, я зачекаю, Ти про це добре знаєш, 

До дня, коли моє життя згасне. 

У Назареті, Пречиста, повна Божої благодаті, 

Ти жила в праці й біді зі своєю родиною, 

Захоплення, піднесення, блиск не оздоблював 

Твоїх сірих днів, Мати Царственної Дитини. 

Знедоленим, яких багато в земній юдолі, 

Твоє ангельське обличчя несло полегшення, 

У важкій праці Ти розділяла з ними їхню долю, 

Аби показати їм вічний небесний берег. 

Твою любов можна порівнювати лише з Ісусовою, 

Ти погоджуєшся на розлуку, на жертву Сина, 

Аби бути нашою допомогою на землі, Царице; 

Любити – це давати все разом з собою без міри! 

Спаситель бачив у Твоєму Серці скарби 

І знав великі почуття, любов і турботу, 

Отож хотів, щоб до Тебе втікали грішники, 

Коли по муках до неба повернувся Він, Божий Син! 

Скоро в Божому небі буду Тебе бачити, 

Де пісні святих про Тебе наповнюють простір, 

На зорі мого життя Ти мені посміхнулась; 

Посміхнись знову, наступає вечора тінь!... 

Я розділяла Твої терпіння і тяжку посуху… 

Тепер у Твоїх стіп прагну співати гімн радості: 

Чому люблю Тебе, Мамо? – бо я Твоя дитина! 

Тереза від Дитяти Ісус