6. Некролог

 

 

В останніх тижнях станеться щось, що матиме великий вплив на майбутнє. Мати Агнеса від Ісуса думає про некролог своєї сестри, що широко застосовувалось у Кармелю: після смерті кармелітки її некролог висилали всім монастирям Ордену. Сестра Тереза погоджується зробити те, що від неї залежить.  

"Матінка" хоче використати твори Терези; тому попросила мати Марію від святого Гонзаги, аби доручила хворій доповнити перший Рукопис. 

Народжується думка опублікувати цей твір. Тереза погоджується, але вже не може писати, дає своїй сестрі різні вказівки, повністю їй довіряє: "Я не мала часу написати те, що дійсно хотіла: все, що сестра захоче усунути або додати до зошиту мого життя, нехай робить, буде так, ніби це я усунула або додала. Прошу про це пам’ятати і не мати жодних скрупулів" (DE II, 164). 

Тереза просить: "Не забути про історію однієї грішниці! Вона доведе, що я не помиляюся" (DE 20.7.3). "По моїй смерті не треба нікому говорити про мій рукопис, поки не буде виданий; розкажіть про нього тільки нашій настоятельці. У протилежному випадку диявол поставить багато пасток, щоби зіпсувати справу доброго Бога… дуже важлива справа!..." (DE 1.8.2). 

Одного разу мати Агнеса попросила Терезу перечитати знову фрагмент Рукопису, який здавався їй недокінченим. Тереза відповіла: "Те, про що читаю в цьому зошиті, це вся моя душа… Моя мати, ці сторінки зроблять багато добра. Світ краще пізнає чуйність доброго Бога…" (DE II, 229). 

Тереза – знаряддя Милосердя: "Виразно буде видно, що все походить від доброго Бога; а те, що буде моєю славою, буде безкорисливим даром, який не буде тільки моєю власністю; всі це побачать…" (DE 11.7.3). "Ох! Знаю добре, що всі мене будуть любити…" (DE II, 229). 

За п’ять днів до смерті Тереза підсумує, в певному сенсі, свої твори, даючи однозначний ключ до їхнього читання: "Тепер добре відчуваю, що те, що я сказала й написала, – правда в усіх відношеннях…" (DE 25.9.2).