1. Генезис патронату св. Терези над Місіями  

 

Як сталося, що заледве через два роки після канонізації св. Тереза від Дитяти Ісус була оголошена Покровителькою Місій? Згадаймо історію цих подій, також приховані факти, ніби "підземну" історію, слідкуючи у такий спосіб, як рухалася вода під землею, поки не вийшла на поверхню. Отож, ще задовго до канонізаційного процесу Терезу з Лізьє почитали як "сестру місіонерів". Її листування і духовні контакти з отцями Роландом і Белльєром привернули увагу звістунів Євангелія на місійних землях; місійний запал Терези справив на них велике враження: "я хотіла б проходити землею, проголошувати Твоє ім’я й поставити на невірній землі Твій славний Хрест" (B 3r). Зачаровував також реалізм її прихованої самопожертви: "не маючи можливості бути активною місіонеркою, прагну бути нею через любов і покуту" (Лист до о. Роланда за 23.06.1896). Такі свідчення пробудили велику довіру місіонерів до її братерської солідарності й заступництва.   

Тереза від Дитяти Ісус була канонізована 17 травня 1925. Наступного дня о. Дюшосва, облат Непорочної Марії, писав з Риму: "Наші прагнення сповнилися. Сестра місіонерів, зірка їх життя стала святою. Для нас, які працюємо на розлогих місійних землях, від полярного кола до екватора і навіть далі, прославлення цієї Покровительки Місіонерів стає великим святом" (Лист за 18.05.1925 до Кармеліток в Лізьє). 

Спонтанний патронат, який існував "de facto", вимагав тільки офіційного оголошення, щоб стати патронатом "de iure". 19 травня 1923, через двадцять днів після беатифікації, бл. Тереза від Дитяти Ісус була офіційно проголошена Пієм XI "Опікункою Місій Ордену Кармелітів Босих".Єпископи далекої Півночі (сучасної Канади) ініціювали розширення патронату Терези на Місії всієї Церкви. Першим з цією пропозицією виступив єпископ Овідіо Шарлєбуа, тепер кандидат до сонму святих.