2. Дорога приготування Декрету 

   

Коли цьому талановитому місіонерові й пропагандистові культу Терези запропонували підписати подячний лист місіонерів до папи за канонізацію, то спочатку рішуче відмовив. Потім, після молитовних роздумів, сказав ніби сам до себе: "Щодо листу до Святішого Отця, то маю до нього прохання. Хотів би попросити його проголосити св. Терезу від Дитяти Ісус особливою Покровителькою Місій і Місіонерів". Його співрозмовник пізніше напише: "Я мав таке відчуття, що ми були оточені великим світлом, яке дивно на нас впливало" (Lionel Bernard Paul A., Notes d'histoire, in Le Carmel, 35/1952, ст. 133). Це дійсно був натхненний і вирішальний момент. Відразу відредагували петицію до папи, яку спочатку підписали єпископи Канади, до яких приєдналися інші єпископи – разом 232.   

Документи передали до Риму, кардинал Алойзій Сінчеро представив їх папі. Пій XI зрадів з цієї пропозиції. Доручив кардиналові йти звичайним шляхом, тобто передати справу Римській Курії, Конгрегації Обрядів і Розповсюдження Віри. Після позитивної відповіді Пій XI особисто перевірив Декрет, даючи цим свідчення особливої побожності до нашої Святої, яку називав "зіркою свого понтифікату".