b. Радикальна вбогість людини

 

 

 

Другий підставовий аспект теології молодої кармелітки з Лізьє, який займає чільне місце, – правда про радикальне вбозтво, безсилля людини – у світлі всього, що Старий Завіт вчить стосовно "вбогих Ягве", а Ісус виражає словами "вбогі духом", "малі" та "останні". Св. Тереза від Дитяти Ісус усвідомлює, що сама "нічого не може вчинити" (пор. Йо. 15, 5); не може спастися сама, не може освятитися тільки власними силами, не може сама зробити навіть один крок, і що Господь – її єдина сила (пор. Фил. 4, 13). Її "мала дорога" виражає передовсім визнання радикального вбозтва людини, її безсилля, що ніколи не веде до песимізму і пригнічення. Навпаки, чим більше людина усвідомлює свою малість, недостатність, тим більш податлива до дії благодаті, яка – як і Боже милосердя – призначена для всіх, але передовсім для вбогих, малих, покірних, які страждають фізично й морально. Саме це синтезує: "Йому подобається, коли бачить, що люблю мою малість і вбозтво, Йому подобається моя сліпа віра в Його милосердя. (…) Аби любити Ісуса, аби бути жертвою Його любові, чим слабкіша людина, без прагнень і чеснот, тим більше вона піддається Любові, яка спалює і перетворює " (Лист 197 до Сестри Марії від Пресвятого Серця, 17.09.1896).