d. Глибокий сенс Церкви

 

 

 

Духовність св. Терези від Дитяти Ісус наскрізь еклезіяльна. Вражена повчаннями св. Павла про Церкву як Містичне Тіло Христа, відкрила і зрозуміла своє покликання. Її гаряче апостольське прагнення проголошувати Добру Новину про спасіння стало мучеництвом любові, бо не бачила можливості, як поєднати те, чого прагне, з тим, що чинить. Але тоді Бог дозволив їй зрозуміти, що Церква становить одне тіло, в якому любов є серцем, яке спонукає інші члени діяти, і тому містить у собі всі покликання і охоплює всі часи і всі місця. Тереза крикнула: "нарешті я знайшла своє покликання, моїм покликанням є любов. Так, я знайшла своє місце в Церкві, а це місце, мій Боже, Ти сам мені офірував. (...) У серці Церкви, моєї Матері, я буду Любовʼю (…), у цей спосіб буду всім (…) і моя мрія сповниться!" (B 3v).  

Послідовна до кінця, згідно з напрямними павлінської теології, які поглиблює й присвоює, "доповнила брак мук Христа в своєму тілі, для добра Його Тіла, яким є Церква" (Кол. 1, 24), жертвуючи в цьому намірі (за грішників, священиків, місіонерів) свої терпіння і жертви, прийняті й реалізовані з героїчною любовʼю.