e. Материнська роль Пресвятої Богородиці

 

  

 

Пресвята Діва Марія, згідно з духовністю Кармелю, займала важливе місце в духовному житті Терези. Постать Діви з Назарету є провідною також і в її теології. Випереджуючи час, Тереза відкинула образ Марії, в якому прославляють Її велич, не звертаючи увагу на Її просте, земне життя, описане в Євангелії: "щоб проповідь про Пресвяту Діву була плідною (...), мусить показати Її справжнє життя (...), а не таке, як ми вважаємо. Я впевнена, що Її справжнє життя (...) повинно було бути зовсім звичайним. (...) Пресвяту Матір показують недоступною; навпаки, Її слід показати такою, що Її легко наслідувати, що Вона практикували приховані чесноти, сказати, що жила вірою як ми (...). Вона є більше Матірʼю, ніж Царицею" (Novissima verba, 21.08.1897).  

Останній вірш Терези, присвячений Діві Марії, називається: "Чому я люблю Тебе, Маріє". Це ніби гортання сторінок Євангелія, в якому відкриваємо любов Марії до Бога і до ближніх, Її вбозтво, контемплятивне мовчання, простоту, віру, надію, відданість і послух у прийнятті Божої волі. Євангеліє обʼявляє Терезі, ким є Марія, а серце обʼявляє їй, у щоденномуі досвіді, Її справжню особовість. 

У марійному навчанні Терези можна знайти спосіб для поглиблення і відновлення автентичного марійного життя в світлі Євангелія. Мати Христа є передовсім "учителькою безумовної вірності невтомному служінню" Ісусові і братам (Vita  Consecrata, nr 28).